знаки розрізнення

n pl лат.

1) відзнака, ордени; нагороди

2) значки

3) військ. знаки розрізнення (родів військ. звань тощо)

* * *

n; pl

1) sign; ( умовне позначення) symbol, token; ( слід) mark; ( ознака) indication; ( прикмета) omen

2) ( сигнал) signal, sign

3)

1. n

1) крапка; знак

2) мат. точка

3) фіз. стадія, критична точка

4) позначка, поділка (шкали)

5) мор. румб

6) місце, пункт

7) межа тарифної дільниці

8) момент (часу)

9) спорт. очко

10) одиниця виміру

11) місце гравця (крикет)

12) пункт, питання, справа

13) головне, суть, смисл

14) мета, намір

15) характерна (відмітна) риса

16) стать

17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник

18) амер. перо (металеве)

19) спорт. укол

20) мис, коса, стрілка; вершина (гори)

21) гравіювальна голка; різець

22) відросток рога оленя

23) мереживо

24) військ. головний дозор

25) мисл. стійка (собаки)

26) pl амер., розм. знаки розрізнення

2. v

1) указувати, показувати (at, to)

2) наводити, прицілюватися, цілитися

3) бути спрямованим; дивитися

4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)

5) мати за мету, прагнути

6) загострити

7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти

8) мед. дозрівати (про нарив)

9) мисл. робити стійку (про собаку)

10) ставити розділові знаки; робити паузи

11) відокремлювати десятковий дріб крапкою

* * *

1) крапка

2) місце, пункт, точка

3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)

4) момент ( часу)

5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак

6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)

7) рівень, стандарт; ступінь, степінь

8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка

9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)

10) кінець; висновок

11) пункт; момент

12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору

13) мета, намір

14) характерна риса

15) сила, міць; колючість, уїдливість

16) указування; натяк; порада, пропозиція

17) icт. сигнал

18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)

19) cл. ( металеве) перо

20) мop. редька ( на кінці троса)

21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)

22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом

23) мис, виступаюча морська коса; стрілка

24) вершина ( гори)

25) гравірувальна голка, різець ( гравера)

26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід

27) відросток оленячого рога

28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)

29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)

30) вiйcьк. головний або тильний дозор

31) положення ( пастуха) попереду череди

32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)

33) cпopт. крос

34) положення на пуантах ( балет)

35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)

36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)

1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)

2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися

3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися

4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)

5) мати на меті, прагнути

6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"

7) мeд. дозрівати ( про нарив)

8) миcл. робити стойку ( про собаку)

9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки

10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)

11) відокремлювати десятковий дріб крапкою ( point off)

12) мop. іти крутий бейдевінд

13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах

14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)

15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)

16) раціонувати, видавати що-небудь по картках

17) c-г. закопувати ( гній) у землю ( point in)

18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)

19) вставляти білі волоски ( у хутро)

1. n

1) метал

2) щебінь

3) зал. баласт

4) розплавлене скло, скломаса

5) хоробрість, мужність; завзятість

6) pl рейки

7) військ., розм. бойова техніка; артилерія

8) військ., розм. знаки розрізнення (офіцерського складу)

9) друк. гарт

2. adj

металевий

3. v

1) покривати металом

2) мостити щебенем

3) зал. баластувати

n; pl

ПЕРВИННІ і ВТОРИННІ ЯКОСТІ - якості об'єктивні і суб'єктивні. Вперше їх розрізнення здійснене в європейській філософії Демокритом, який стверджував, що лише для людини існують колір, солодке чи гірке, в дійсності ж є лише атоми і порожнеча. Він вважав, що оскільки цих властивостей немає в атомах, то вони не можуть виникнути і при з'єднанні атомів, внаслідок якого виникають речі. Адже з небуття нічого не виникає. У Новий час ця думка була концептуально розвинута Локком. Первинними він називав якості, що невіддільні від матеріальних тіл; їх не можна відокремити практичною зміною тіл; вони завжди сприймаються відчуттями. До первинних якостей Локк відносив щільність, протяжність, форму, рух, спокій і число В. торинними якостями Локк називав якості, такі як колір, звук, запах, смак, що насправді не знаходяться в самих речах, але виникають у людини завдяки дії П. я. Подібну ж ідею про В. я. знаходимо у Фоєрбаха: мій смаковий нерв такий же витвір природи, як і сіль, але з цього не випливає, що смак солі безпосередньо був об'єктивною її властивістю, що тим, чим є сіль лише як предмет відчуття, вона була також сама по собі. В XIX - XX ст. значного поширення набула теорія Гельмгольца, згідно з якою відчуття - це не копії чи дзеркальні відображення речей, а умовні знаки, символи або ієрогліфи; теорія Гельмгольца була спрямована проти споглядального матеріалізму. Її дотримувався також Плеханов, який вважав, що, окрім як через дію на нас, речі самі по собі ніякого вигляду не мають. Проблема П. і В. я. проходить через усю історію філософської думки, вона відбиває реальні факти - взаємодію суб'єкта й об'єкта як джерела вторинних якостей і значно більшу незалежність від нас первинних якостей.